🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha fatto del suo meglio. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    verbo irregolare
    fare : робити
    |re : (accento grave)

    indicativo fare. Індикативний спосіб дієслова fare


    Tempo semplice

    Presente fare

    io faccio, fò
    🔊
    tu fai
    🔊
    lui/lei/Lei fa
    🔊
    noi facciamo
    🔊
    voi fate
    🔊
    loro fanno
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto fare

    io facevo
    🔊
    tu facevi
    🔊
    lui/lei/Lei faceva
    🔊
    noi facevamo
    🔊
    voi facevate
    🔊
    loro facevano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice fare

    io farò
    🔊
    tu farai
    🔊
    lui/lei/Lei farà
    🔊
    noi faremo
    🔊
    voi farete
    🔊
    loro faranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto fare

    io feci
    🔊
    tu facesti
    🔊
    lui/lei/Lei fece
    🔊
    noi facemmo
    🔊
    voi faceste
    🔊
    loro fecero
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore fare

    io avrò fatto
    🔊
    tu avrai fatto
    🔊
    lui/lei/Lei avrà fatto
    🔊
    noi avremo fatto
    🔊
    voi avrete fatto
    🔊
    loro avranno fatto
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo fare

    io ho fatto
    🔊
    tu hai fatto
    🔊
    lui/lei/Lei ha fatto
    🔊
    noi abbiamo fatto
    🔊
    voi avete fatto
    🔊
    loro hanno fatto
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo fare

    io avevo fatto
    🔊
    tu avevi fatto
    🔊
    lui/lei/Lei aveva fatto
    🔊
    noi avevamo fatto
    🔊
    voi avevate fatto
    🔊
    loro avevano fatto
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto fare

    io ebbi fatto
    🔊
    tu avesti fatto
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe fatto
    🔊
    noi avemmo fatto
    🔊
    voi aveste fatto
    🔊
    loro ebbero fatto
    🔊

    Загальна інформація про індикативний спосіб італійських дієслів

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    congiuntivo fare. Сослагальний спосіб дієслова fare


    Tempo semplice

    Congiuntivo presente fare

    io faccia
    🔊
    tu faccia
    🔊
    lui/lei/Lei faccia
    🔊
    noi facciamo
    🔊
    voi facciate
    🔊
    loro facciano
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto fare

    io facessi
    🔊
    tu facessi
    🔊
    lui/lei/Lei facesse
    🔊
    noi facessimo
    🔊
    voi faceste
    🔊
    loro facessero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato fare

    io abbia fatto
    🔊
    tu abbia fatto
    🔊
    lui/lei/Lei abbia fatto
    🔊
    noi abbiamo fatto
    🔊
    voi abbiate fatto
    🔊
    loro abbiano fatto
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato fare

    io avessi fatto
    🔊
    tu avessi fatto
    🔊
    lui/lei/Lei avesse fatto
    🔊
    noi avessimo fatto
    🔊
    voi aveste fatto
    🔊
    loro avessero fatto
    🔊

    Загальна інформація про суб'юнктив (Congiuntivo) італійських дієслів

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    condizionale fare. Умовний спосіб дієслова fare


    Tempo semplice

    Condizionale presente fare

    io farei
    🔊
    tu faresti
    🔊
    lui/lei/Lei farebbe
    🔊
    noi faremmo
    🔊
    voi fareste
    🔊
    loro farebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato fare

    io avrei fatto
    🔊
    tu avresti fatto
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe fatto
    🔊
    noi avremmo fatto
    🔊
    voi avreste fatto
    🔊
    loro avrebbero fatto
    🔊

    Загальна інформація про умовний спосіб (Condizionale) італійських дієслів

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    imperativo fare. Наказовий спосіб дієслова fare


    DEBUG verbo_infinitive: fare 00000000 66 61 72 65 0a |fare.| 00000005

    Imperativo fare

    tu fai, faʼ
    🔊
    noi facciamo
    🔊
    voi fate
    🔊

    Congiuntivo fare

    Lei faccia
    🔊
    Che lui/lei faccia
    🔊
    Che loro facciano
    🔊

    Загальна інформація про наказовий спосіб (Imperativo) італійських дієслів

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!